Десь далеко чується звук повільного клацання метроному.

Маятник натомився.
День, ніч,
Літо, зима –
Дебелу тишу гойдай, гойдай,
Маятник дихає, як ранений.

Коридор лікарні. Наполовину пофарбовані стіни синьою фарбою, попід стіною довге сидіння. На ньому сидить чоловік 35 років. Темні кола навколо очей, втомлене обличчя. По коридору швидко рухаються люди в білих халатах. Хтось швидше, хтось повільніше. Проходять і звичайні люди. Та чоловік їх наче не помічає. Він глибоко у щось задуманий. Інколи він встає і повільно крокує коридором. Потім знову сідає.
Раптом з’являється жінка, підходить до чоловіка і заглядає йому в обличчя, наче намагаючись щось в ньому видивитись, якусь підказку. В неї збитий подих, від бігу. Тривожне обличчя.
Жінка: Ти як?
Чоловік: Та як...нічого...чекаю...(хвилина мовчання, жінка дивиться кудись в підлогу, а чоловік спостерігає за молоденькою медсестрою, що швидко пробігла повз них. Легко і дещо болісно всміхається) А знаєш...ось в цьому коридорі рівно 550 кроків. І якщо повільно йти – це цілих 5 хвилин...

Знову звук клацання метроному, повільне-повільне.
Затемнена кімната. Дитяча. Ліжко попід стіною. Стіл для письма з кріслом. В кріслі чоловік з першого епізоду. Порожні очі. Дивиться на полиці з книжками... І метроном на столі.
Чоловік: А чом я не чув його брязку,
Як моя дівчинка була зо мною?
Бувало, вона лягає,
А я приходжу прочитати їй казку...

Швидке клацання метроному.

Чоловік, сидячи на дивані в залі, переглядає фотографії. Проте він виглядає значно старше, ніж в попередніх епізодах. Глибокі зморшки на лобі та між бровами, навколо рота. Глибокий погляд. Жилисті руки. Ось на фото він з дівчиною 15 років. Молодший. Він обертається до дзеркала в коридорі, що видно крізь прочинені двері. Підводиться і підходить ближче. Пильно розглядає себе. Свої зморшки. Потім знов дивиться на фото: молодий і всміхнений, щасливий. Знову дзеркало: старий? Відміна на лице.
А їй, як було, так і є 15.

День, ніч,
Літо, зима...
Лічена кожна мить.
Маятник хрипить.

В творі використаний вірш В.Свідзінського

aLways kill nIce
I'm