Вже пройшло доволі багато часу з моменту написання статті, мій досвід у
пк зріс і тепер я маю трошки інші погляди на розвиток трейсера. Я
залишаю початковий варіант, щоб можна було краще побачити як змінилися
моє відношення до пк. Паркур - невиліковна хвороба. і слава Богу... 1 стадія(легка)
Людина дізнається про паркур. Дивиться Ямакасі 1,2 і В13(скоріш за все
за порадою вже хворого). Починає шукати інфу в інтернеті. Сильних змін
у русі не помічається. При передозуванні ПК філософією чи контактуванні
з хворими 2-ї і вище стадій можливий перехід до 2 стадії. Лікування: не потрібне. 2 стадія(середня)
Хворий витрачає весь трафік на ПК відео, шукає мануали з трюків.
Реєструється на ПК форумах. Починає збирати гроші на хороші кросівки.
Помітні зміни у русі: хворий стрибає по сходинках, не може спокійно
проходити повз перила. Поява перших синців та ссадин. Постійно брудні
руки, інколи одяг. Соромиться сторонніх. Стурбованим батькам нічого не
каже. Розповідає своїм кращім друзям => є ризик появи нових хворих
1-2 стадії. В школі\інституті починають тицяти пальцями. Шукає однодумців у своєму місті.
Лікування: забрати всю інформацію про ПК, тимчасово вимкнути Інтернет.
Знайти дівчину(не екстремалку, а то матимете 2-х хворих). Не допускати
контактів з іншими хворими. 3 стадія(тяжка) Хворий купує собі
кросівки, різний екіп та постійно носить їх з собою у рюкзаку. Починає
створювати власний ПК сайт. Виношує ідеї щодо зйомки свого кліпу. Якщо
є друзі-хворі, створює команду, якщо ні – продовжує їх найактивніший
пошук. Прикладає зусиль, щоб інфікувати якнайбільше людей. Розповідає
батькові, разом згадують, що він дурного робив у молодості(батько).
Якийсь час це тримається в секреті від матері, але пізніше з показом
безневинних фото\відео це розповідають і їй. У школі\інституті вважають
психом, такої ж думки більшість знайомих( у меншості спостерігається
1-а стадія). Не звертає уваги на “глядачів”, які все більше
звертають увагу на хворого. Також до нього з’являється інтерес у преси,
і у правоохоронних органів... Лікування: проходить дуже важко, зі сварками вдома типу “Та ти ж собі шию зламаєш!!!”. Навіть не робіть спроб обмежити свободу хворого. Будь-які межі сприймаються ним як перешкоди...які він вже звик долати. 4 стадія(невиліковна)
Хворий має проблеми зі світосприйняттям. Вважає Белля – Богом, Фуку –
дияволом. Літає, не відриваючись від землі. На всі спроби лікування
відповідає посмішкою: “Пізно...Я вільний!”. Сподіваюся вам сподобалось PS І що я завтра буду робити на контрольній??? Відредагована версія. 1 стадія(легка)
Людина дізнається про паркур. Дивиться Ямакасі 1,2 і В13(скоріш за все
за порадою вже хворого). Починає шукати інфу в інтернеті. Сильних змін
у русі не помічається. При передозуванні ПК філософією чи контактуванні
з хворими 2-ї і вище стадій можливий перехід до 2 стадії. Лікування: не потрібне. 2 стадія(середня)
Хворий витрачає весь трафік на ПК відео, шукає мануали з трюків.
Реєструється на ПК форумах. Починає збирати гроші на хороші кросівки.
Помітні зміни у русі: хворий стрибає по сходинках, не може спокійно
проходити повз перила. Поява перших синців та ссадин. Постійно брудні
руки, інколи одяг. Соромиться тренуватися при сторонніх. Виношує ідеї
щодо зйомки свого кліпу. Хворий має проблеми зі світосприйняттям.
Вважає Белля – Богом, Фуку – дияволом. Стурбованим батькам нічого не
каже. Розповідає своїм кращім друзям => є ризик появи нових хворих
1-2 стадії. В школі\інституті починають тицяти пальцями. Шукає однодумців у своєму місті.
Лікування: забрати всю інформацію про ПК, тимчасово вимкнути Інтернет.
Знайти дівчину(не екстремалку, а то матимете 2-х хворих(а то і трьох ).
Не допускати контактів з іншими хворими. 3 стадія(тяжка)
Хворий купує собі кросівки, різний екіп та постійно носить їх з собою у
рюкзаку. Починає створювати власний ПК сайт. Працює над хорошим відео.
Якщо є друзі-хворі, створює команду, якщо ні – продовжує їх
найактивніший пошук. Прикладає зусиль, щоб інфікувати якнайбільше
людей. Розповідає батькові, разом згадують, що він дурного робив у
молодості(батько). Якийсь час це тримається в секреті від матері, але
пізніше з показом безневинних фото\відео це розповідають і їй. У
школі\інституті вважають психом(хворому це байдуже), такої ж думки
більшість знайомих( у меншості спостерігається 1-а стадія).
Багато розмірковуючи про філософію, змінює своє відношення до Белля і
Фуки. Мріє поїхати до міста Лісс, і зустрітися з обома. Не звертає
уваги на “глядачів”, які все більше звертають увагу на хворого, і
спокійно трениться у людних місцях. Також до нього з’являється інтерес
у преси, і у правоохоронних органів... Лікування: проходить дуже важко, зі сварками вдома типу “Та ти ж собі шию зламаєш!!!”. Навіть не робіть спроб обмежити свободу хворого. Будь-які межі сприймаються ним як перешкоди...які він вже звик долати. 4 стадія(невиліковна) Чесно кажучі не знаю, бо я тут не був(але працюю над цим ...
|