Проте більшість людей зволікають з її втіленням. День у день відкладаючи зустрічі, тренування, ідеї власне життя врешті решт. Потрібно зрозуміти чого ти дійсно бажаєш. Поставити перед собою мету і йти до неї незважаючи ні на які перешкоди. Рухатись у просторі без обмежень і перешкод, ось мрія яку допомагає втілити ПарКур.

Як багато разів ти відмовлявся від екстремальних маршрутів та способів пересування?, мабуть і не перелічити. Як багато місць де ти ще не був, через думку що туди не можливо дістатись? "От я б туди заліз якби не було людей!" - це є в твоїй голові? Якщо так то я тебе здивую, ПарКур допомагає долати не тільки фізичні перешкоди, але й психологічні.

Соромишся стрибнути через перилку? То ти не можеш подолати свій внутрішній бар" ер. Але якщо ти трейсер то соромитись тут нічого, адже ти спортсмен для якого місто - тренувальний майданчик. Для здійснення твоїх мрій нема кращої нагоди аніж зараз, саме тепер, в цю саму мить коли ти читаєш цей текст. Усвідом лише одну річ і пам'ятай її завжди: якщо маєш мету в житті, то для наближення до неї, щось зробити ти можеш прямо зараз.

Якщо хочеш стрибати вище то потренуйся в присіданні, походи на носках. Хочеш вправніше залазити на споруди - повиси на шафі, повіджимайся на фалангах пальців. Твоя мрія сальто (flip), звісно ти не встанеш і не стрибнеш його одразу, проте для втілення цієї мрії ти також можеш щось зробити прямо зараз. Відпрацюй висоту стрибка та групування тіла в леті або хоч доклади зусиль на пошук тих хто може навчити. Головне не вмикай кожен день в очікуванні коли Давід Бель приїде і почне тебе тренувати.

Починай сам займатись ПарКуром, а не чекай поки ПарКур займеться тобою. Насправді аргументи на зразок "нема часу", "не та погода" є лише виправданням власної слабкості чи ліні. Завжди той час і ті умови. Лише твоя цілеспрямованість має значення. Якщо на вулиці грязюка, йде дощ - тренуйся в залі. Нема бажання? то можливо в тебе інша мета в житті, або твоя теперішня ціль відпочити перед тренуванням. Якщо довго чекати на ліпший для тренування момент, то його можна й проґавити. Коли він настане то ти його просто не впізнаєш. Потім будеш гризти лікті й казати - "шо ж я так провтикав?". Ще гірше коли ти його дочекався, а він не виправдав твоїх сподівань. Нехай тебе не гнітить навіть те що в твоєму місті немає трейсерів чи команд, починай займатись сам. Можливо якщо цього не зробиш ти то ніхто інший і не буде розвивати ПарКур в твоєму місті. Не шукай прикладу для наслідування, будь ним сам.

P.S. Текст присвячений новачкам; та ледацюгам які не знають з чого почати. Не гай часу, зараз слушна мить...